У 2018 році в одній з одеських лікарень наші співробітники знайшли жінку, яка не мала жодних документів. Жінка погано розмовляла, не могла чітко відповісти на питання, не кажучи вже про самостійне пересування чи догляд за собою. Стан Тетяни – так себе називала жінка – був дуже поганий. Лікарі поставили їй діагноз церебральний атеросклероз на тлі гіпертонічної хвороби ІІІ ступеня. Саме лікарі цікавилися, яким чином відновити документи Тетяні, адже вони необхідні для отримання повноцінної медичної допомоги. Довго тримати в лікарні жінку без документів не мали можливості, хоч лікарі і щиро бажали їй допомогти. Виявилося, що пацієнтка ніколи не мала паспорту громадянина України, а спокійно жила в Донецькій області до 2014 року з радянськими документами.
Як стало відомо пізніше нашим співробітникам, Тетяна народилася на крайній півночі в Росії, тоді ще Радянському Союзі. У 2020 році за допомогою юристів Тетяна отримала дублікат свідоцтва про народження, що дозволило документально підтвердити цей факт. У 1970-х роках Тетяна переїхала до Донецької області, де знайшла чоловіка. Життя Тетяни не вирізнялося яскравим різноманіттям: жила вона в селі, народила чотирьох дітей, господарювала та працювала у колгоспі. У 1994 році Тетяна за накопичені кошти купила будинок в Мар’їнці, тоді ще не дуже відомому для пересічного мешканця місті України.
Як Тетяна опинилася в Одесі достеменно ніхто не може відповісти, навіть вона сама. Вона лише повідомила, що її вивезли з Мар’їнки українські військові. З самого початку роботи юристи не знали як дістати хоч якусь інформацію про Тетяну – близько року чекали на дублікат свідоцтва про народження, після змогли дістати підтвердження проживання Тетяни в селі, проте так і не змогли отримати підтвердження прописки Тетяни на 1991 рік.
Варто зазначити, що саме з фактом проживання на 1991 рік законодавство України пов’язує належність особи до громадянства України. Підтвердженням такого проживання є прописка, яка в колишньому СРСР була обов’язковою, але інформація про прописку може просто не зберегтися. За умови відсутності штампу в радянському паспорті або ж при його втраті особа ризикує не підтвердити проживання на 1991 рік.
На жаль, домові та погосподарські книги Тетяни за 1991-1995 роки зникли з невідомих причин із сільради. Насправді ж юристи раділи, що отримали хоч якусь інформацію з прифронтового села. Колегіально було вирішено писати заяву до суду для встановлення факту проживання Тетяни на 1991 рік в Україні. Судовий порядок підтвердження факту проживання на 1991 рік передбачений для осіб, які не можуть іншим чином підтвердити факт такої прописки.
Судовий процес для Тетяни складався дуже вдачно: суддя першої інстанції вирішила справу за одне засідання. Проте на рішення суду була подана апеляційна скарга з боку Державної міграційної служби.
Зазначимо, що Одеський апеляційний суд на сьогодні – один із найбільш завантажених судів в Україні. Справа, що потрапляє до нього, може тривати дуже довго, особливо якщо немає необхідності її оперативного вирішення, як буває, наприклад, у випадку кримінального провадження. Але і тут Тетяні поталанило – суд доволі швидко вирішив справу і зайняв позицію жінки.
Для нас стало певною несподіванкою, що юридичний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області не погодився з другим рішенням так само – у травні 2021 року було подано касаційну скаргу до Верховного Суду. 31 травня Верховний Суд відмовився відкривати провадження тому що вважає позицію міграційної служби необґрунтованою.
На початку червня була призначена подача Тетяни на отримання паспорту громадянина України, проте у призначений день Тетяні стало погано. На жаль, Тетяна так і не змогла отримати гідної медичної допомоги через відсутність звичайного паспорту. Через тиждень Тетяна померла.
Справа Тетяни є ще не найскладнішою у спектрі підтвердження громадянства України мешканцям окупованих територій або тих, хто жив на цих територіях в 1991 році. Знайти хоч якісь документи про проживання в звільненій Збройними Силами Мар’їнці можливо. Зовсім інша ситуація виникає щодо тих сіл і міст, які й досі непідконтрольні уряду. Підтвердження громадянства України для таких людей потребує розлогого коментарю, який ми залишимо на майбутнє.
ЧИТАТИ ДАЛІ:
