У перший день календарної зими (1 грудня) світова спільнота відзначає день боротьби зі СНІДом.

Вперше день боротьби зі СНІДом був проголошений у 1988 році за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я та Генеральної асамблеї ООН.

На сьогоднішній день в нашій країні діагноз «вірус імунодефіциту людини (ВІЛ)» поставлено понад 250 тисяч людей, а ще близько 140 тисяч людей можуть не знати про те, що мають це захворювання. Велику роль у боротьбі з поширенням інфекції серед населення є вчасне виявлення випадків інфікування ВІЛ, профілактики інфікування та своєчасного лікування хворих. ВІЛ-інфекція потребує регулярного контролю та постійного і своєчасного отримання медичних препаратів антиретровірусної терапії.

Після початку повномасштабної війни в Україні під загрозою переривання лікування ВІЛ залишаються тисячі людей, які живуть із цим діагнозом. Бойові дії та тимчасова окупація значної території України російськими загарбниками унеможливлюють доступ населення цих територій до отримання медичних послуг та своєчасного виявлення захворювання і його лікування. Через вимушену евакуацію і переїзди територією України та за її межі багато пацієнтів втрачають зв’язок із своїми лікарями. Окрім того в деяких куточках нашої Батьківщини є труднощі із доставкою спеціалізованих медичних препаратів, зокрема, тих, які необхідні для якісного лікування ВІЛ-позитивних людей. Про труднощі організації надання медичних послуг під час повітряних тривог, які сьогодні стали невід’ємною частиною реальності у будь-якому куточку України, і говорити не варто,оскільки майже кожен українець та всі, хто проживають на території України, зіштовхнувся з ними.

Попри невимовно складну ситуацію в країні сьогодні, завтра і в майбутньому кожен з нас може зробити свій внесок у боротьбу з ВІЛ:

•  Пройти тестування на ВІЛ самому (–ій) та запросити свого партнера (-ку). За умови регулярного тестування на ВІЛ можна буде вчасно дізнатися про ВІЛ-позитивний статус та якомога раніше розпочати лікування - антиретровірусну терапію.
•  Зробіть свій секс безпечним. Використовуйте презервативи (чоловічі або жіночі), якщо маєте вагінальний, анальний чи оральний секс. Це захистить вас від інфікування ВІЛ при контакті з біологічними рідинами, такими як сперма, за наявності мікротріщин, які можуть виникати під час статевого акту. За належного й постійного використання презерватив є одним із найбільш ефективних способів захисту від ВІЛ-інфекції та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом.
• Доконтактна профілактика інфікування ВІЛ (PrEP). PrEP є додатковим до бар’єрної контрацепції методом профілактики для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ. Все, що потрібно,  - приймати 1 раз на день таблетку антиретровірусного препарату для зниження ризику інфікування ВІЛ. Разом із презервативами людина, яка приймає PrEP, має понад 99 % захисту від інфікування ВІЛ статевим шляхом.
• Оскільки  передача ВІЛ від матері до дитини можлива під час вагітності, пологів, грудного вигодовування, тому вагітним жінкам необхідно  проходити тестування на ВІЛ при постановці на облік за вагітністю. За умов вчасного діагностування ВІЛ-інфекції, регулярного прийому ліків та ретельного дотримання рекомендацій лікаря жінки можуть народити здорових дітей.
• Важливою є пост контактна профілактика ВІЛ - якомога швидше, але не пізніше 72 годин після ризикованого контакту, потрібно звернутися до лікаря для отримання постконтактної профілактики інфікування ВІЛ. Її призначають і здійснюють після контакту, у результаті якого потенційно могло статися інфікування ВІЛ (незахищені статеві контакти; контакти під час професійної діяльності (медичні працівники, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці): поранення гострими інструментами, зброєю, забрудненими кров’ю або іншими потенційно небезпечними біологічними рідинами).
•  Не вживайте наркотики! Якщо вже так сталося і ви вживаєте наркотики ін’єкційно, використовуйте стерильні інструменти, голки та шприци, а також не користуйся чужим нестерильним інструментарієм.
• Лікування як профілактика. Сучасна антиретровірусна терапія дає можливість знизити рівень вірусного навантаження ВІЛ в організмі настільки, що його неможливо виявити навіть при спеціальному лабораторному обстеженні. Це значить, що ВІЛ неактивний і не може передатися статевому партнеру. Якщо ви маєте ВІЛ і регулярно приймаєте антиретровірусну терапію, ви досягаєте невизначального рівня вірусного навантаження та не можете інфікувати свого партнера.

Пройти тестування на ВІЛ можна у:

• свого сімейного лікаря;
• найближчому Центрі СНІДу чи кабінеті «Довіра»;
• у будь-якому закладі охорони здоров’я України, що надає медичну допомогу в рамках 13 пакетів програми медичних гарантій, у тому числі амбулаторну та стаціонарну медичну допомогу;
• неурядових організаціях;
• замовивши оральний тест на ВІЛ та пройти за його допомогою самотестування.

Які ж симптоми мають насторожити?

Початкова ВІЛ-інфекція характеризується такими ознаками: 

Найперше слід зазначити, що імунодефіцит розвивається не одразу, але щойно вірус потрапив в організм, він вже атакує здорові Т-лімфоцити. Під час інкубації збудник практично не заявляє про себе. Це може тривати від 2 тижнів до кількох місяців, залежно від початкового стану імунітету: чим сильніша імунна система, тим швидше розвивається ВІЛ. Перші симптоми ВІЛ-інфекції людина зазвичай не помічає, адже вони схожі на ангіну чи ГРВІ. Слід звернути увагу на розвиток такого захворювання, якщо за 1-3 місяці до цього відбувся незахищений статевий акт або контакт із кров’ю іншої людини. ВІЛ-інфекція має такі перші симптоми:

• швидка втомлюваність;
• лихоманка і температура;
• збільшення лімфовузлів на шиї;
• підвищена пітливість, особливо у жінок;
• висипи і сухість шкіри;
• герпес.

(Через деякий час симптоми можуть зникнути).

Хвороба прогресує і її ознаки змінюють свій характер. Перш за все швидкими темпами знижується рівень лімфоцитів. Але в той же час захворювання може переходити убезсимптомну стадію і не проявлятися тривалий час (інколи цей період триває роками). Інший варіант — розвиток гарячкової стадії. Тоді проявляються такі симптоми ВІЛ інфекції:

• температура в межах 37-37,5 градусів, що не спадає;
• біль у горлі;
• набряклість лімфовузлів на шиї і під пахвами - розвивається так звана стадія персистуючої генералізованої лімфаденопатії (ПГЛ);
• безперервний сильний головний біль;
• порушення пам’яті;
• розлад травлення - тривала діарея, нудота, блювання;
• втрата ваги.

Для людей, які знають про свій позитивний статус ВІЛ життєво необхідним є щоденний прийом антиретровірусної терапії, адже це допоможе їм почуватися краще та жити більш повноцінне життя, а також захистить від інфікування їхнього партнера або партнерку. Адже у разі досягнення невизначування рівня вірусного навантаження, ВІЛ не передається статевим шляхом.

Відмітимо також, що антиретровірусна терапія в Україні безкоштовна і її можна отримати в СНІД-Центрі або на АРТ-сайті після консультації з лікарем.

Будьте здорові!Бережіть себе і тих, кого любите!

Використані джерела (електронні):