10 січня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців».
8 липня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», який визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.
З того часу Україна сумлінно виконує взяті на себе міжнародні обов’язки щодо прийняття на своїй території біженців і забезпечення їм можливості користуватися своїми основними правами та свободами.
З 24 лютого 2022 року Україна зазнає повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Державні органи влади, незважаючи на складні умови, намагаються виконувати покладені на них обов’язки.
Разом з цим, шукачі захисту в Україні стикаються зі складнощами при зверненні за міжнародним захистом.
Не всі територіальні органи ДМС України, які знаходяться у відносно безпечних регіонах і уповноважені приймати заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відновили свою роботу.
Шукачі захисту обмежені в можливості бути документованим довідкою про звернення за захистом в Україні в день звернення.
Не всі шукачі захисту у разі відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, отримують відповідне рішення для можливості реалізувати своє право на його оскарження.
Важливо зауважити, що Конвенція про статус біженців не є денонсованою відповідно до положень її статті 44. Також, не внесені зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», які б унеможливлювали відмови у прийнятті, в оформленні документів для розгляду питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та розгляду по суті заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового стану. Жодних обмежень права на звернення за міжнародним захистом не міститься ані в Указах Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, ані у Законах України, якими ці Укази затверджені.
БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» як виконавчі партнери Представництва УВКБ ООН в Україні наголошують на необхідності суворого дотримання державними органами влади України основних принципів Конвенції про статус біженців: неприпустимості дискримінації, заборони вислання, відсутності стягнень за незаконний в'їзд чи перебування шукачів захисту.
Організації підкреслюють особливу вразливість ситуації, в якій опинилися шукачі захисту, що прибули в Україну в пошуках безпеки, і продовжують перебувати в Україні на час дії воєнного стану.
Організації звертають увагу на неприпустимість створення додаткових, не передбачених діючим законом, вимог до осіб, які звертаються за захистом в України.
БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» наголошують на необхідності навіть під час дії воєнного стану дотримуватися чинного законодавства з метою досягти Цілі 11 Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року: забезпечити іноземцям та особам без громадянства, які звернулися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можливість розгляду їх заяв за допомогою ефективної і справедливої процедури.
Переглянути документ:
Позиція_правозахисних_організацій.docx