У Дослідженні йдеться про:
- Інституційну спроможність громад Південно-східного регіону України до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- Спроможність громад Південно-східного регіону України до локалізації гуманітарного реагування;
- Спроможність громад Південно-східного регіону України до скоординованого гуманітарного реагування в конкретних секторах / кластерах на місцевому рівні;
- Узагальнення результатів оцінки спроможності громад Південно-східного регіону України до локалізації гуманітарного реагування під час кризи.
Дивитись Дослідження
Локалізація гуманітарного реагування під час кризи є ключовим питанням політики та практики донорів і гуманітарних організацій, яке розкривається через прагнення зробити гуманітарне реагування «настільки локальним, наскільки це можливо» шляхом передачі управління та ресурсів від міжнародних гуманітарних акторів на користь місцевих та національних організацій, які беруть участь у реагуванні на кризи[1]. Локалізація гуманітарного реагування – це, насамперед, визнання того, що місцеві громади та організації зазвичай перші реагують на кризові ситуації та мають унікальні знання та ресурси, необхідні для реагування на потреби людей.
Спроможність місцевих громад до локалізації гуманітарного реагування визначається досвідом розробки та реалізації гуманітарних проєктів на місцях, а також попередньо набутим знанням контексту та поточним отриманням місцевими фахівцями актуальних даних про потреби і проблеми безпосередньо від постраждалого населення та мешканців громад[2]. Саме на рівні місцевих організацій, які працюють в одній сфері та розуміють нагальні потреби постраждалого населення, може бути забезпечена ефективна та результативна координація між надавачами гуманітарної допомоги різних рівнів.
Координаційна ефективність громади у сфері гуманітарного реагування та рівень прогресу в локалізації є основою визначення її спроможності до локалізації гуманітарного реагування під час кризи та залучення до того чи іншого Гуманітарного кластеру, що й обумовлює актуальність проведення експертного дослідження з оцінки спроможності громад Південно-східного регіону України до локалізації гуманітарного реагування під час кризи, зокрема Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей.
Методологія проведення дослідження ґрунтується на Методиці оцінювання спроможності громад до локалізації гуманітарного реагування під час кризи, що розроблена громадською організацією «ДЕСЯТЕ КВІТНЯ».
Мета проведення дослідження: експертний аналіз та оцінка спроможності громад Південно-східного регіону України до локалізації гуманітарного реагування під час кризи.
Відповідно до Методики оцінювання спроможності громад до локалізації гуманітарного реагування, що ґрунтується на комплексному використанні кількох доказових підходів та складається з трьох послідовних етапів, проведено експертне дослідження за результатами якого оцінено:
- Інституційну спроможність громад Південно-східного регіону України до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування. Оцінка інституційної спроможності громад до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування здійснена за інтегральним показником, який є сумою балів за трьома самостійними показниками. За результатами оцінювання проведено групування громад за рівнями їх спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- Спроможність громад Південно-східного регіону України до локалізації гуманітарного реагування. На основі аналізу доказовості дій щодо застосування практик локалізації у різних сферах здійснена оцінка локалізації діяльності місцевих організацій на рівні громад за сімома сферами, особливо важливими для покращення місцевого лідерства у сфері гуманітарного реагування: Партнерство; Лідерство; Координація та взаємодоповнюваність; Фінансування; Спроможність; Вплив на формування політик; Залученість. За результатами оцінювання визначено рівні доказовості дій щодо застосування громадами Південно-східного регіону України практик локалізації в 7 сферах та визначено ступінь їх спроможності до локалізації гуманітарного реагування під час кризи;
- Спроможність громад до скоординованого гуманітарного реагування в конкретних секторах / кластерах на місцевому рівні. Оцінка координаційної спроможності громад здійснена за індикаторами, що відображають потенціал місцевих організацій до реалізації заходів реагування в межах гуманітарних кластерів. Оцінено потенціал місцевих організацій щодо впровадження механізмів координації на місцях для ефективної та скоординованої реалізації заходів реагування в межах гуманітарних кластерів. Для кожної громади встановлено рівень її спроможності до скоординованого гуманітарного реагування в конкретних секторах / гуманітарних кластерах на місцевому рівні.
Експертне оцінювання спроможності громад до локалізації гуманітарного реагування проводилося послідовно за кожним етапом на основі критеріїв, що характеризують основні показники, які впливають на готовність відповідної спроможної територіальної громади до локалізації гуманітарного реагування.
За результатами 1 етапу оцінювання, з 269 територіальних громад:
- 32 територіальні громади отримали рівень високої інституційної спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- 61 територіальна громада отримала рівень оптимальної інституційної спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- 133 територіальні громади отримали рівень задовільної інституційної спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- 43 територіальні громади отримали рівень низької інституційної спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування;
- громад з критичним рівнем інституційної спроможності до реалізації проєктів і програм плану гуманітарного реагування не визначено.
За результатами проведення ІІ етапу оцінювання визначено, що з 42 територіальних громад, в межах яких було проведено опитування:
- 17 територіальних громад за результатами дослідження прогресу в локалізації отримали високий рівень спроможності та засвідчили найбільшу спроможність до локалізації гуманітарного реагування;
- 11 територіальних громад отримали оптимальний рівень спроможності та засвідчили прогрес у покращенні місцевого лідерства в сфері гуманітарного реагування;
- 11 територіальних громад отримали достатній рівень доказовості дій щодо застосування практик локалізації;
- 3 територіальні громади мають низький рівень доказовості дій щодо застосування практик локалізації (Херсонська область).
За результатами проведення ІІІ етапу оцінювання було визначено, що з 37 громад, в межах яких проведені інтерв’ю:
- 7 територіальних громад отримали високий рівень спроможності до скоординованого гуманітарного реагування з потенціалом до міжсекторальної координації;
- 9 територіальних громад отримали оптимальний рівень спроможності до скоординованого гуманітарного реагування;
- 17 територіальних громад отримали достатній рівень спроможності до скоординованого гуманітарного реагування в конкретному секторі / гуманітарному кластері;
- 4 територіальні громади (2 – Херсонська область та 2 – Запорізька область) за результатами аналізу отримали низький рівень спроможності до скоординованого гуманітарного реагування.
[1] Гаррісон Л., Кондратенко Д., Коренькова К. Шляхи підтримки та посилення місцевої гуманітарної діяльності в Україні : звіт за результатами аналітичної студії. За дорученням Комітету з надзвичайних ситуацій (DEC). Листопад 2022. URL: https://www.dec.org.uk/sites/default/files/media/document/2023-01/DEC%20Ukraine%20Appeal%20localisation%20scoping%20paper%20UKR.pdf
[2] Оцінка базового рівня локалізації гуманітарного реагування в Україні. Ресурсний Центр Недержавних Організацій (NGORC), InfoSapiens, Міжнародна Рада Волонтерських Організацій (ICVA), Гуманітарна Дорадча Група (HAG). 2023. URL: https://www.icvanetwork.org/uploads/2023/09/Humanitarian-Localization-Baseline-for-Ukraine-Ukraine.pdf
Дослідження підготовлено в рамках проєкту ГО "Десяте квітня" та Oxfam GB.