На території ВСП Миколаївського будівельного фахового коледжу КНУБА розпочалося облаштування інноваційної зони «Eco GreenBox». Це результат студентської ініціативи, спрямованої на створення екологічного середовища. Проєкт реалізується завдяки грантовій підтримці від ГО «Десяте квітня» у партнерстві з ЮНІСЕФ та за підтримки BMZ (Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку Німеччини) через державний банк розвитку KfW.
Ідея проєкту народилася у студентському середовищі як відповідь на виклики сучасності: зробити простір коледжу не лише комфортним, а й корисним для екології громади.
Що саме з’явиться в еко-просторі
Команда ініціаторів поєднала закупівлю обладнання з власною творчою роботою:
Закупівля інфраструктури. Завдяки гранту буде придбано 6 надійних лавок та 50 еко-смітників із пресованого картону, які допоможуть зручно сортувати відходи.
Власне виробництво. У майстернях коледжу студенти власноруч створюють еко-клумби з вторинних матеріалів (старих шин та палетів). Це спосіб довести, що навіть використані речі можуть стати частиною сучасного дизайну.
Проєкт розпочався як ідея невеликої групи студентів, які раніше не мали жодного досвіду реалізації подібних ініціатив. Проте вони мали головне — величезне бажання змінювати свій навчальний заклад на краще.
Спочатку про цю ідею в коледжі майже ніхто не знав, а команда була настільки малою, що не налічувала навіть восьми осіб. Багатьом здавалося, що без досвіду та великої кількості людей ідея так і залишиться лише фантазією. Але вже на другій зустрічі воркшопу ситуація змінилася: ще кілька студентів захотіли взяти участь у цьому проєкті.
Так і сформувалася команда:
- Олексієнко Михайло, Андреєва Анна — бюджет
- Карцева Поліна, Лалач Ніколь — СММ
- Бабченко Тимофій, Сивченко Влада, Стрельцов Захар — проєктна заявка
- Шаповалова Катерина, Ушакова Дар’я, Савеленко Андрій — план реалізації
У цьому проєкті фактично стерлися межі між професіоналами та любителями. Попри те, що серед учасників є архітектори, дизайнери, будівельники та програміст, команда працює як єдиний механізм. Незважаючи на спеціалізації, кожен бере на себе ту роботу, яка потрібна саме тут і зараз.
Такий принцип — «усі роблять усе» — допомагає швидше рухатися вперед. Особливо важливо це для студентів першого курсу: вони не просто спостерігають за старшими, а намагаються вчитися та працювати на рівні з усіма, опановуючи нові навички безпосередньо в процесі.
Стійкість та дія: що відбувається зараз
Реалізація проєкту — це завжди виклик. Через зовнішні обставини виникли труднощі з постачанням обладнання, тому команда активно шукає альтернативні варіанти. Проте робота не зупиняється ні на хвилину.
Поки вирішуються логістичні питання, учасники вже перейшли до практичної частини.
Власне виробництво. У майстернях коледжу вже виготовляються еко-клумби з вторинних матеріалів (шин та палетів). Це наочний приклад того, як креативність може дарувати речам друге життя.
Місія — навчити кожного.
Команда розуміє: встановити баки для сміття — це лише 50% успіху. Найважливіше — навчити людей правильно ними користуватися. Саме тому освітня складова є «серцем» цього проєкту.
Планується:
- Проводити регулярні лекції. Під час них студентам детально пояснюватимуть, як правильно сортувати сміття та як один неправильно викинутий предмет може зіпсувати цілу партію вторсировини.
- Показувати результати. Ініціатори прагнуть, щоб студенти бачили шлях своєї викинутої пляшки. Відсортоване сміття перетворюється на кошти, а кошти — на пластик для 3D-принтерів лабораторії FabLab.
- Виховувати культуру. Команда прагне показати, що сортування — це не складно, а сучасно. Освітні заходи допоможуть розвіяти міфи про те, що «все одно все зсипають в одну купу», і продемонструють реальну користь від свідомого споживання.
Чому це важливо для нас усіх?
«Eco Green Box» — це доказ того, що молодь Миколаєва здатна пройти повний цикл реалізації проєкту: від першої несміливої думки до фінального результату. Учасники вчаться не лише створювати нові рішення, а й брати на себе відповідальність за екологію місця, де вони навчаються.
Цей проєкт демонструє: студенти не чекають, поки хтось прийде і змінить їхній коледж. Вони роблять це власноруч, долаючи морози, логістичні труднощі та власні переживання — крок за кроком змінюючи простір навколо себе.