Задля забезпечення доступу до безпечних маршрутів евакуації та повернення додому ГО «Десяте квітня» за підтримки Oxfam пропонує Вам підтримку в:
• пошуку та організації безпечного маршруту на території України або закордон;
• пошуку житла в місці прибуття;
• забезпеченні базових потреб;
• забезпеченні доступу до прав та послуг;
• оформленні документів та соціальних виплат;
• отриманні інформації/консультацій з різних соціальних/юридичних/психологічних питань
Хто може звернутися?
Особа, яка планує або була вимушена покинути домівку через: війну або бойові дії; тимчасову окупацію; порушення прав людини; повсюдні прояви насильства.
Звертайтесь за телефонами:
Одеська область: 0688184818 – Анастасія
Миколаївська область: 0509691280 – Артур; 0957280946 – Олена
Кіровоградська область: 0509576589 – Інна
Якщо Вам знадобиться самостійно планувати маршрут евакуації, можете використовувати сервіс CIVIL NAVIGATION створений командою волонтерів та чиновників України, для допомоги цивільним, які опинились в зоні бойових дій, в пошуку безпечного шляху для евакуації.
ПОРАДИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
Евакуація є основним способом захисту населення при загрозі або виникненні надзвичайної ситуації та проводиться у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей.
Як підготуватися до евакуації:
– документи (паспорт, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, свідоцтво про народження) цінності і гроші;
– аптечку з необхідними ліками;
– харчові продукти й воду з розрахунку на 3 доби (потрібно брати продукти, що не швидко псуються, зручно зберігаються і не потребують тривалого готування перед вживанням – консерви, концентрати, галети, сухарі, печиво. Воду доцільно зберігати у флязі).
З речей береться найбільш необхідне:
– одяг (необхідно взяти теплі (вовняні) речі, натільну білизну навіть якщо евакуація провадиться влітку);
– взуття (зручне, за сезоном);
– предмети першої необхідності.
Кількість речей і харчових продуктів має бути розрахована на те, що людині доведеться нести їх самій: загальна маса має складати не більше 50 кг на дорослу людину, відповідно до її фізичної витривалості. Усі речі й харчові продукти повинні бути запаковані у «тривожну валізу» так щоб її зручніше було нести.
До кожного місця з речами потрібно прикріпити етикетку з вказанням прізвища, імені, по батькові, адресу постійного місця проживання та кінцевого пункту евакуації їх власника. На бирці для дитячих речей, крім того, вказується рік народження дитини. Дітям дошкільного віку вкладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де зазначається прізвище, ім’я, по батькові, вік, домашня адреса та номер телефону, а також ім’я та по батькові батьків.
Вийти на збірні евакуаційні пункти і пункти посадки на автотранспорт, або у безпечні зони, вказані в повідомленні. По можливості необхідно надати допомогу особам, які не можуть самостійно рухатись і прибути на збірний пункт евакуації, або повідомити про них начальнику збірного пункту евакуації.
На шляхах евакуації необхідно:
– неухильно виконувати всі розпорядження керівників;
– швидко та грамотно діяти за сигналами оповіщення;
– не залишати своїх місць у транспорті та не виходити з нього без дозволу;
– після прибуття до кінцевого пункту евакуації пройти реєстрацію та зайняти призначене помешкання.
В безпечному місці для евакуйованих осіб організовується комунально-побутове та медичне обслуговування. Зазначені громадяни в свою чергу зобов’язані виконувати всі розпорядження приймальних евакуаційних органів та місцевих органів влади.
Висока організованість та дисципліна кожного – головне в період евакуації!
Діти потребують зараз особливої турботи та уваги. Через невеликий життєвий досвід і особливості дитячої психіки їм загрожує більше небезпек — фізичних та психоемоційних — ніж дорослим.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ДИТИНИ ПІД ЧАС ЕВАКУАЦІЇ
Заспокойтеся самі. Чим молодші діти, тим сильніше їхній психоемоційний стан залежить від стану батьків. Тому спочатку знайдіть точку рівноваги для себе.
Скажіть слова підтримки. «Ми в порядку. Ми будемо робити все, що в наших силах», «Я доросла, я знаю, що робити», «Я з тобою». За необхідності повторюйте.
Домовтеся про правила поведінки. У небезпечній ситуації дитина повинна виконувати ваші розпорядження миттєво і без сперечань. Ваші прохання повинні бути лаконічними та зрозумілими. Якщо є можливість, завчасно порепетируйте в ігровій формі головні команди: «Стій», «Не торкайся цього», «Викинь це», «Іди до мене». Потренуйтеся разом із дитиною виконувати ці команди на швидкість.
Іграшку-супергероя — з собою! Попросіть дитину вибрати маленьку іграшку або талісман, який вона зможе покласти в кишеню. Це може бути навіть мушля з відпустки на морі або камінчик з рідного двора. Скажіть, що у хвилини, коли буде страшно чи самотньо, дитина може брати цю іграшку в руки, розмовляти з нею, розповідати їй про свої почуття.
Прикріпіть до верхнього одягу дитини бейдж з повною інформацією про неї. Ім‘я, прізвище, вік, контактні дані батьків, особливі медичні потреби дитини (якщо такі є), вкажіть групу крові. Окрім бейджа на одязі, покладіть дитині у кишеню записку та/або напишіть цю інформацію на її руці стійким маркером або ж наклейте цупкий скотч на одяг. Це варто зробити навіть з дітьми 7-10 років, які у звичайному житті пам’ятають персональні дані. У стані стресу забувати прості речі можуть навіть дорослі, а діти й поготів.
Сфотографуйте дитину перед тим, як вийти з дому. Якщо дитина загубиться, у вас буде найбільш точна фотографія, за якою люди зможуть швидше впізнати вашу дитину. Окрім цього, добре запам’ятайте (краще – запишіть), як саме одягнена дитина під час евакуації.
Перебувайте у фізичному контакті з дитиною. Тримайте її за руку або на руках, везіть у візку. Підтримуйте безпосередній контакт весь час, аж допоки поруч не з’явиться інший дорослий, якому ви можете довіряти. Передавайте дитину сторонній людині тільки у крайньому випадку, або якщо це військові або представники рятувальних служб – пам’ятайте, що існує небезпека викрадення дитини під час евакуації.
Домовтеся про місце, де ви зустрінетеся, якщо загубитесь (якщо дозволяє вік дитини).
Якщо дитина загубилася. У Міністерстві закордонних справ розробили пам’ятку з порадами, як діяти батькам. Не панікуйте. Зберіться з думками, щоб діяти чітко. Згадайте, де востаннє бачили дитину. Якщо в дитини є телефон – зателефонуйте. Попросіть когось зі знайомих чи родичів залишатися на місці на випадок, якщо дитина повернеться.Попитайте людей навколо, чи бачили вони дитину, назвіть основні прикмети, за наявності – покажіть фото дитини, опишіть, у чому вона одягнена. За можливості, дайте оголошення через гучномовець. Повідомте найближче відділення поліції чи зателефонуйте 102. Якщо дитина загубилась за кордоном, гаряча лінія: 116 000.
Важливий чат-бот: Дитина не сама. У меню чат-боту можна обрати одну з шести ситуацій, у якій вам потрібна допомога, та отримати детальні інструкції. Зокрема, чат-бот містить покроковий план дій у разі, якщо ваша дитина загубилася або ви знайшли чужу самотню дитину. Чат-бот було створено Офісом Президента України спільно з ЮНІСЕФ та Міністерством соціальної політики.
ЯК УБЕРЕГТИ СЕБЕ ТА ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ
Ще у перші дні війни Національна поліція України попередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору — через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.
Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.
Введіть правило: не чіпати сторонні предмети (особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть «звичайнісінька» на вигляд кулькова ручка.
Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівки тощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям, так як є ймовірність що вони заміновані.
Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.
Про виявлення будь-яких підозрілих знахідок Центр громадського здоровʼя рекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.
ПРЕВЕНЦІЯ ҐЕНДЕРНО ОБУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА
Гендерне насильство – це насильство, яке чиниться над особою тому що вона належить до тієї чи іншої статі. Переважна частина гендерного насильства чиниться чоловіками над жінками. Метою гендерного насильства, як і будь – якого іншого насильства, є прагнення до домінування і контролю поведінки. Гендерне насильство має форми фізичного, сексуального, економічного, а також психологічного приниження, яке здійснюється шляхом експлуатації, дискримінації, погроз і репресій.
Особливо актуальними застереження є в даний час військового стану, насильство під час війни є поширеним явищем як частина широкомасштабного нападу на цивільне населення або актів геноциду проти народу. Воно набуває масового характеру та вчиняється проти багатьох осіб із метою досягнення військових цілей, послаблення волі й супротиву громади, залякування і приниження.
Якщо Ви перебуваєте в зоні активних бойових дій, за можливості – евакуюйтеся.
У разі залишення в небезпечній зоні або в умовах окупації робіть все від вас можливе, аби зберегти життя та уникнути насильства.
БУДЬ ЛАСКА, ЗВЕРНІТЬ УВАГУ НА ТАКІ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ:
- Під час окупації намагайтеся не залишатися наодинці й якомога рідше виходити на вулицю.
- У разі перебування на вулиці старайтеся не привертати до себе увагу, одягайтеся в непомітний одяг темних кольорів, не наносіть яскравий макіяж.
- Якщо маєте довге волосся – ховайте його під головним убором або капюшоном.
- На вулиці рухайтеся спокійно, цілеспрямовано, не озираючись.
- Будьте максимально зібраними і налаштуйте слух та зір на максимальну увагу.
- Не користуйтеся телефоном або іншими гаджетами, аби не привернути увагу.
- Видаліть із своїх гаджетів персональну інформацію, фото-відео та соціальні мережі.
- Не вступайте в розмови з незнайомими людьми, особливо з військовими, уникайте скупчень чи бесід навіть зі своїми сусідами чи знайомими.
- При зустрічі з озброєними людьми насамперед пам’ятайте, що вони можуть застосувати зброю. Тому дотримуйтеся таких порад:
- Не підходьте близько, не намагайтеся переконати у чомусь, не просіть нічого.
- Уникайте зорового контакту: ані з метою викликати жалість чи співчуття, ані показати свою зневагу та ненависть.
- Не демонструйте національну символіку, приховуйте татуювання.
- Тримайте руки порожніми перед собою, не торкайтеся кишень.
- Не суперечте, якщо почуєте наказ, мовчки виконуйте, не вступаючи в розмову.
- Якщо доведеться відповідати на запитання, то говоріть коротко спокійним і чітким голосом, не тихо, але й не надто голосно.
Куди звертатися за допомогою, якщо стали жертвою гендерного та домашнього насильства:
- Викличте поліцію за номером 102.
- Зателефонуйте на Національну "гарячу лінію" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного).
- Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції.
- Зверніться до центру соціальних служб.
- Якщо у сім’ї є діти, які стали жертвами насильства або були його свідками, тоді слід звернутися до служби у справах дітей.
Юридичні консультації і безоплатну правову допомогу ви можете отримати за телефоном нашої гарячої лінії 0800332858 (дзвінки безкоштовні в межах території України).