25 листопада, у День боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок, стартує міжнародна кампанія «16 активних днів проти насильства». Її мета - збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, адже це є першим кроком у створенні безпечного простору. 

ГО «Десяте квітня» приєднується до кампанії. Психологи нашої команди підготувати матеріали, які мають розшити розуміння проблеми насильства. Раніше було розглянуте Фізичне насильство: ознаки та способи протидії, далі ви можете ознайомитись із тим, що можна розглядати як економічне насильство.

​Позбавлення людини житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, використання фінансової переваги, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборона працювати або примушування до праці, заборона навчатися та інші правопорушення економічного характеру… Це все не вичерпний перелік проявів економічного насильства. 

​Основні ознаки економічного насильства:

- Контроль над фінансами іншої людини без її згоди;

- Обмеження доступу  іншої  людини до користування спільною власністю, маніпуляція правом власності як перевагою одного члена сім’ї над іншим;

- Погрози жертві втратити кошти, власність чи особисті речі у разі непослуху;

- Обмеження права людини на навчання та працю;

- Примушення до заняття проституцією, жебрацтвом, крадіжкам;

- Викрадання у жертви майна, коштів чи документів;

- Примушення передати право власності на рухоме та нерухоме майно жертви;

- Приниження жертви та психологічний тиск через перевагу у матеріальній власності;

- Маніпулювання думками та бажаннями жертви способом відбирання у неї матеріальних ресурсів та їжі.

Економічне насильство досить важко припинити самостійно, оскільки жертва цілком позбавлена ресурсів і залежна від допомоги сторонніх. Найчастіше жертвами економічного насильства стають діти та  інші соціально незахищені люди: безробітні, люди похилого віку, жінки, які доглядають малолітніх дітей.

Далі розглянемо прояви економічного насильства щодо дітей і соціально незахищених осіб:

- Дитині  (замість навчання) або людині доводиться знаходити гроші у сторонніх чи красти, тому що не вистачає на необхідні речі чи їжу;

- Батьки (опікуни) чи рідні і оточення тиснуть на людину – псують, викидають чи відбирають власні речі, іграшки, гроші тощо;

- Оточення примушує працювати на когось або віддавати кишенькові  чи подаровані гроші, особисті речі;

- Кривдники примушують дитину або залежну людину до жебрацтва, крадіжок чи проституції;

- Оточення здійснює контроль  над людиною, дитиною, обмежуючі її доступ до їжі;

- Як спосіб покарання – батьки змушують дитину працювати;

- Батьки відмовляються надавати дитині кошти на освіту, необхідні освітні матеріали  чи на можливість дістатися місця навчання;

- Оточення змушує людину чи дитину діяти за їхнім бажання, водночас погрожуючи втратою житла, їжі чи особистих речей;

- Перебирання на себе функції «годувальника» та обмеження можливостей іншої людини самореалізуватися;

- Контроль всієї фінансової інформації та обмеження доступу до неї. Це може проявлятись як брехня про реальні статки як окремого члена родини, так і всієї сім’ї;

- Контроль за доступом до економічних ресурсів. Коли партнер не дозволяє іншому «торкатися грошей», зокрема відмовляє у доступі до кредитних і дебетних банківських карток, чекових книжок, навіть якщо гроші на них належать цьому члену сім’ї, забороняє розпоряджатися своєю власністю; 

- Перешкоджання придбанню економічних активів. Коли партнер намагається робити всі великі покупки, такі як квартира чи автомобіль, на своє ім’я;

- Усунення чоловіка від економічної участі в житті родини теж може призвести до економічного насильства. Жінка сплачуватиме рахунки, купуватиме їжу й одяг, оплачуватиме медичні витрати, борги, іпотеку тощо, а коли ресурсів не вистачатиме, змушена буде просити у чоловіка. У такій ситуації чоловік весь час підкреслюватиме, що саме зроблено за його кошти, а основні заробітки витрачатиме на власний розсуд;

- Насилля може проявлятися у відмові виплачувати аліменти на утримання дитини, у приховуванні реальної заробітної плати при офіційному зверненні жінки на стягнення аліментів. 

Що робити, якщо ви зрозуміли, що зазнаєте економічного насильства і хочете змінити ситуацію? Є багато рекомендацій, але узагальнити їх можна так:

- Вийти з ізоляції, адже перший крок насильника — зруйнувати коло спілкування, віддалити від колег, родичів, друзів. Дуже важливо підтримувати, відновити, встановити особисте (незалежне від партнера) коло спілкування — це може бути і волонтерська робота (навіть якщо ви її не афішуєте).

- Налагодити стосунки з людьми, яким ви можете довіряти, — з друзями, родичами чи навіть місцевою церквою. Спілкування з іншими дозволить поглянути на ситуацію збоку, а не в нав’язаному руслі вини, звітності, браку коштів і страху. Можливість почути, що хтось ще потерпає від такого і прагне змінити ситуацію додасть сил для протистояння.

- Якщо неможливість навчатися чи відвідувати курси вихідного дня перешкоджає працевлаштуванню, варто спробувати онлайн навчання (нині є й україномовні ресурси, які видають сертифікати, що їх можна вказати в резюме). Варто дізнатися про можливості заробляти онлайн, наприклад, вести блог чи канал у соцмережах.

- Створити або відновити власні фінансові ресурси. Почніть заощаджувати гроші в безпечному місці (в банківській комірці, на банківському рахунку, у надійного друга). Навіть маленькі поповнення поступово створять заощадження для початку нового етапу життя. Можна попросити близьких людей про невеличкі позики, які повернете згодом, коли станете на ноги.

- Збирати інформацію про всі можливості отримати допомогу і підтримку, коли ви вирішите перервати стосунки і піти. Можна отримати консультації про ваші права і можливі наслідки такого кроку заздалегідь, отримати конкретні рекомендації, як їх нівелювати чи уникнути (безоплатно чи звернувшись до приватного нотаріуса).

- За можливістю припинити такі стосунки. Зазвичай вони будуються на основі влади, а не довіри, тому не можуть бути безпечними, навіть якщо іноді настає покращення.

- Якщо оточення дитини у школах чи інших навчальних закладах бачить певні проблему у дитини, схожі на наявність економічного насилля над ним, треба  поспілкуватися з дитиною, її оточенням, або, у разі безсумнівних доказів цього насилля, звернутися за допомогою у соціальні центри захисту.

Будьте уважними один до одного! Може, саме Вам вдасться побачити та допомогти протидіяти навіть такому, не завжди явному виду насильства!