Сьогодні, 25 листопада, Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства щодо жінок. Із цієї дати починається всесвітня акція «16 днів проти насильства». Її мета - збільшити розуміння та обізнаність про всі форми насильства, адже це є першим кроком у створенні безпечного простору. ГО «Десяте квітня» приєднується до кампанії, і далі ви можете ознайомитись із матеріалами, які підготувати психологи нашої команди.

Усім відомо: навмисне завдання шкоди фізичному стану або здоров’ю людини є проявом фізичного насильства. Та нечасто люди обізнані щодо того, що навіть одиничний випадок побоїв або стусанів вже є насильством.

Ознаки фізичного насильства:

Побої, стусани, ляпаси, якщо їх завдано людині навмисно, незалежно від стану, в якому перебуває кривдник. Алкогольне чи наркотичне сп’яніння жодним чином не виправдовує його;
Обмеження рухомості чи мобільності людини, у тому числі притискання до будь-яких поверхонь чи предметів, стояння у кутку чи у відверто незручній позі, зв’язування;
Примус вживати шкідливі речовини (алкоголь, наркотики) через застосування сили чи обман;
Свідома відмова надавати ліки чи іншу медичну допомогу у разі її потреби, або ж використання неправильного дозування лікарських препаратів;
Використання предметів для завдання шкоди жертві (кидання побутових чи природних предметів, погрози застосування зброї, порізи, кульові поранення тощо).

Якщо бути жертвою насильства - це несвідоме рішення, а лише стан, в якому опинилась людина у разі зіткнення з фізичним насильством, то бути кривдником – це завжди свідомий вибір завдавати шкоди життю та здоров’ю іншої людини.

Насильство завдає шкоди не лише фізичному здоров’ю, а й впливає на психологічний стан людини, а подекуди супроводжується сексуальним та економічним насильством. Більш деталь це ми писатимемо надалі.

Прояви фізичного насильства щодо дітей:

Дитину замикають у приміщенні чи ставлять у куток, щоб покарати за якусь провину;
Батьки чи інші дорослі давали йому стусанів, запотиличників або навіть били дитину, коли вона була неслухняна або щось накоїла;
Дитину смикають за одяг, волосся, штовхають або кидають в неї якимось предметами, погрожують застосувати сторонні предмети чи використати зброю;
Дитину примушують вживати алкоголь, наркотики чи тютюнові вироби або навіть не забороняють їй це свідомо робити.

Як запобігти фізичному насильству? Ось лише декілька рекомендацій з цього приводу:

Якщо насильства не уникнути, подбайте заздалегідь про місце, куди ви можете піти у разі небезпеки;
Уникайте місць, де  є гострі та ріжучі предмети або обмеженого простору. Якщо є можливість, намагайтесь знаходитись  у великому приміщенні, де є декілька варіантів виходу у разі необхідності;
Не мовчить! Розкажіть про проблему рідним, друзям , близьким людям, кому довіряєте найбільше, та зверніться до спеціалістів;
Домовтесь з друзями чи сусідами, щоб вони викликали органи правопорядку чи дорослих (якщо ви – дитина),  разі небезпеки чи коли почують крики з вашого помешкання;
Обдумайте свої дії на випадок, якщо акт насильства відбудеться знов;
Підготуйте та заховайте заздалегідь у надійному місці гроші, якщо є можливість, документи, у разі їх наявності, засоби зв’язку, необхідні ліки й одяг та мінімальний запас їжі, на випадок, якщо вам знадобиться тікати від кривдника;
Знищіть всю інформацію, яку можна використати задля того, щоб викрити місце вашого перебування;
Зверніться до правоохоронних органів чи центрів підтримки жертв насильства ( їх номери телефонів треба знайти і зберегти заздалегідь;
Не відповідати агресією на агресію, не кричати, не плакати, не злитися. Це іноді дуже важко, але кривдники намагаються викликати саме такі почуття і дії у жертв насильства;
Ввічливо відмовлятися від пропозицій, які не підходять і рішуче, якщо вони небезпечні;
Намагайтеся бути сильною та впевненою у собі особистістю, вчитись любити і поважати себе.

Як підтримати жертв фізичного насильства?

​Є деякі речі, які можуть поранити жертв насильства як фізичного, так і сексуального. Багато хто не знає, що вони мають казати чи як діяти у цьому випадку. Цей список допоможе Вам і вбереже Вашого співрозмовника у цей момент:

Задавайте потерпілим прямі запитання у м’якій формі;
Не говоріть постраждалим, що вони могли уникнути того, що сталося, особливо не натякайте на можливу провину самої жертви;
Поясніть, що насильство є злочином і винні мають бути покарані;
Порадьте звернутися за допомогою або надайте інформацію про таку можливість і служби;
Дайте постраждалому впевненість, що Ви підтримуєте його у бідь якому випадку. Водночас запропонуйте надати розголосу тому, що трапилось. Насправді, деякі мовчать через хибні уявлення, накшталт «Б’є, значить любить!», «Що про мене можуть сказати, подумати?» тощо. Нажаль, вони сприймають насильницькі дії за звичайні речі і навіть інколи не підозрюють, що у даному випадку порушуються їх права.
Не будьте байдужими! Іноді лише сторонні можуть завадити прояву порушень прав людини.